Майже 50 років тому, почалася історія Шевченківської загальноосвітньої школи – інтернату  Жовтневого району. За 20  кілометрів від міста Миколаєва розпочалося будівництво школи-інтернату, яка повинна була не тільки надати можливість дітям отримати середню освіту, а й стати для них рідним, затишним домом. Як згадувала Любов Филимонівна Мокрицька, одна з перших засновниць школи-інтернату, майже за рік був створений педагогічний колектив, який цілодобово готував приміщення школи-інтернату до нового навчального року, навіть ніхто не пішов у відпустку.  

У 1962 році, в селі Шевченкове, Жовтневого району, Миколаївської області, була відкрита школа-інтернат для старших класів. У школі навчалися діти з навколишніх сіл,  де були відсутні школи або не було старших класів. В кінці жовтня школа прийняла у свої обійми більше 300 учнів старших класів. Тому вже стало традицією в останню суботу жовтня у школі проводити зустріч випускників.

Першим директором школи-інтернату був Павло Ларивонович  Кужільний,  ветеран Великої Вітчизняної війни, прекрасний педагог та чудова людина,  який стояв у  її штурвала 10 років.  Зусилля всієї школи було спрямовано на створення прекрасних умов для всебічного розвитку школярів. Першими, хто започаткував роботу в новозбудованій школі-інтернаті були вчителі Мокрицький Михайло Петрович, Мокрицька  Любов Филимонівна, Степаненко Галина Прокопівна, Покровська Євгенія Мусіївна, Цюченко Любов Іванівна. 

Українець Степан Євдокимович очолював школу – інтернат 1972-1973роках.

Шкваря Микола Леонтійович керував школою – інтернатом 1973 – 1975 роках.

Мокрицький Михайло Петрович 1975 – 1980,

 Учні виступали з концертами перед доярками, механізаторами, ветеранами Великої Вітчизняної війни. Допомагали радгоспникам збирати врожаї помідорів, буряків та інших культур. У 80-х роках, на узбережжі Чорного моря, відкрився оздоровчий табір «Орлятко» для вихованців шкіл-інтернатів, де найкращі учні мали змогу відпочити. І кожного року протягом усього літа вихованці школи-інтернату оздоровлювалися на березі Чорного моря.

Іванов Валентин Дмитрович  керував нашою школою – інтернатом  в період з 1982 по 1987 роках. В цей період  школа перетворилась у восьмеричну. 

З приходом до школи – інтернату молодого та енергійного директора  Гусарова Василя Івановича у 1987 року , життя завирувало з новою силою. Цікавим було організоване і дозвілля школярів. Проводилися різноманітні свята: новорічні, « Королева весни», Свято Індіанців, фестивалі та багато інших. В літній період при школі діяв  табір праці і відпочинку.

 Галина Кирилівна була ініціатором запровадження в школі – інтернаті національної гри « Подоляночка» та «Берегиня».

СЬОГОДЕННЯ

В школі створені всі умови для здобуття якісної освіти, формування особистості, розвитку її здібностей.

Добре обладнано навчальні кабінети: серед них кабінети початкових класів, кабінет історії, кабінет географії, кабінет української мови, кабінет біології і хімії, спортивний зал, тренажерний зал, шкільна майстерня. Кабінет інформатики задовольняє потреби учнів в комп’ютеризації. Вони з великим інтересом працюють в кабінеті інформатики. Діяльність педагогічного колективу школи-інтернату спрямована на формування творчої особистості школяра, що здатна до самовдосконалення та самореалізації.

З метою розвитку здібностей та інтересів учнів в школі відкрито ряд факультативів: українознавство, рідний край, права людини, людина і світ професій, здорова дитина –здорова нація. Для учнів 2 – 9 класів введено курси за вибором  інформатика, основи християнської етики.

Цікаво і змістовно працюють  гуртки:

-          Танцювальний гурток «Соняшник» ( керівник Головачова Т.М.);

        Багато дітей залучені до даного гуртка. Вихованці часто демонструють свої здібності на загальношкільних та загально сільських святах. Гурток «Художня вишивка» (керівник Гусарова Г.К.);

        Діти активно відвідують гурток, набуваючи при цьому практичних навичок вишивання. Як результат – виставка робіт на різноманітних конкурсах і виставках дитячої творчості.

- «Юний журналіст» (керівник Борзенко О.О.);

-         «Юний філолог» (керівник Лебедєва Л.О.);

-          Український вертеп (керівник ТафтайС.П.);

-         Солістів-вокалістів (керівник Тафтай С.П.); Гітаристів «Акорд» (керівник Тафтай С.П.).

           У багатьох дітей виявлені вокальні і музичні здібності співати і грати на музичних інструментах. Ці діти охоплені вокально-музичними гуртками. Вони часто виступають на загальношкільних святах і демонструють свої таланти перед мешканцями села Шевченкове, беруть участь в обласних конкурсах художньої творчості.