Звіт по національних іграх «Подоляночка» та «Берегиня» у Шевченківській школі-інтернаті

З приходом весни у нашій школі настає пора великого національного свята – «Звіт по національним іграм «Подоляночка» та «Берегиня». Традиційно воно триває два дні у дусі справжніх національних традицій!

Національним іграм Шевченківської школи-інтернату понад 20 років. Школа поставила перед собою мету: за допомогою ігор шанувати й берегти національні традиції українського народу, його історичне минуле, золоті барви фольклору, імена та творчість великих письменників та поетів.

Сьогодні, як і 20 років тому, важливе завдання школи-інтернату полягає у тому, аби  виховати патріотичні почуття не лише наших учнів, а й пробудити ці почуття серед їх батьків. Таким чином, на національну свідомість дитини впливатиме не лише школа, а й родина. У зв’язку з цим вихователі та класні керівники намагаються якомога активніше залучати батьків до організації усіх свят нашої школи, а особливо тих, які пов’язані з національними іграми «Подоляночка» та «Берегиня».

Практика залучення батьків до організації звіту по національним іграм виявилася дієвою. Так, наприклад, Човко Лариса Володимирівна, матір учениць 6 класу Олійник Діани та Ілони,  найактивніше приймає участь не лише в житті класу, а й самої школи. У цьому році Лариса Володимирівна з власної ініціативи забезпечила виступ учнів 6 класу на звіті українськими костюмами. Також долучилася до оформлення святкової зали. Тут красувалися її роботи: українська символіка, портрет Т.Г. Шевченка, його «Заповіт», вишиті бісером і оздоблені рамкою. Серед української атрибутики були принесені Ларисою Володимирівною посуд, вишиті рушники та багато іншого. Сьогодні вона бере активну участь у оформленні кабінету українознавства у нашій школі.

Отже, з допомогою адміністрації, педколективу, батьків та учнів цього року, не порушуючи шкільних традицій, Шевченківська школа-інтернат з 15 по 16  березня вийшла звітувати у шкільному залі  по національним іграм «Подоляночка» та «Берегиня».

За мить тут зібралася уся наша шкільна громада, майоріючи різнобарв’ям українського традиційного костюму. Звісно ж, все почалося з офіційної частини, під час якої лунав Гімн України, діти оголошували стежки і маршрути, якими крокували протягом року.

Для педагогічного колективу, учнів та їх батьків звіт по національним іграм – це велика подія, адже тут відбувається справжній театр. Завдання кожного класу на чолі з вихователем та класним керівником – розіграти давній український обряд з усіма традиціями, казку або ж інсценізувати уривок одного з творів українських письменників, які вивчалися протягом року по національній грі. Звісно ж, кожне дійство представлене учнями та їх керівниками супроводжувалося українськими піснями, танцями, іграми.

Так, початкова школа, звітуючи по національних іграх «Подоляночка», традиційно узялася до обігрування українських народних казок, серед яких були «Коза-дереза», «Жив був пес…», «Пан Коцький», а ось 2 клас показав нам усю красу традиції зустрічі весни в Україні.

Більш майстерно до справи узялися учні старших класів, звітуючи по національних іграх «Берегиня». Тут українським жартам просто не було кінця: образи Палажки з Параскою, Стецька, сварливої жінки та бідного чоловіка-п’яниці, вередливих українських дівчат та парубків-залицяльників. Учні з 5 по 9 класи  показали нам традиції свята Пастухів, українського ярмарку, сватання, обряд жниварства, традицію шанування джерельної води.

Під час творчих звітів кожна дитина пробуджує в собі національну свідомість, а також може розкрити в собі здібності до тієї чи іншої  творчості. Адже тут ти актор, співак, танцюрист, майстер читання віршів, гуморесок та ін.

  Хоч кожне свято добігає кінця, але традиція лишиться назавжди, якщо зберегти,  увіковічнити її. Бережіть своє, дбайте про нього, шануйте, не віддайте на осуд,  несіть у народ. І лише тоді знатимуть нас, поважатимуть, любитимуть. І нехай  священими лишуться слова великого кобзаря Т. Шевченка:  «Чужому научайтесь й свого не цурайтесь».